Як працювати з параграфом підручника ?
1. Прочитай увесь параграф, склади цілісну уяву про
описані в ньому події, явища. Уважно розглянь карти, схеми, інші ілюстрації.
2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти,
висновки, ідеї.
3. Склади розгорнутий план — він полегшить підготовку
домашнього завдання.
4. Постарайся пов'язати з матеріалом параграфа те, що побачив і почув на уроці, що записав у зошит.
5. Пригадай, що ти читав на дану тему.
6. При необхідності переглянь параграфи, що
вивчались
раніше.
7. Якщо щось здається незрозумілим, або якесь запитання зацікавило тебе,
звернись до словника.
8. Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його,
спочатку користуючись планом, потім без нього.
9. Підготуй відповіді на запитання й завдання, які
вміщені в кінці параграфа. Виконай завдання,
запропоновані вчителем.
Як підготуватись до
відповіді
на уроці історії?
Відповідь з історії це не просто уміння переказати підручник, а вміти
описати події, висловити ідеї, процитувати документи, зробити
висновки.
Робота над матеріалом підручника — це лише підготовка
до відповіді, а переказування підручника не є справжньою відповіддю.
· Ти маєш бути готовими до різних
прийомів оцінювання навчальних досягнень.
· Учитель може вимагати розкрити
будь-яку подію.
· А
може вимагати
розповіді за всією темою.
· Ти повинен бути готовими до
різних завдань.
· В усякому разі, пригадай
найголовніші проблеми та план відповіді за всім матеріалом.
І прийом відповіді — за хронологічним порядком.
Почни з опису причин. Потім перейди до опису подій, їх оцінки.
ІІ прийом
відповіді — проблемний. Можеш
розпочати з опису подій у найголовніших їх рисах, а потім дати відповідь на ряд запитань:
·
з чим пов'язана
дана подія?
·
які протилежності,
закономірності лежать в її основі?
·
чому вона виявилась можливою?
Перерахувавши
ці проблеми, дай кожній аргументовану відповідь, а в кінці розкрий значення та характер даної події. Якщо можеш, опиши та поясни
всі події в цілому, зробивши це, ти зможеш дати відповідь на будь-яке
запитання.
І ще одна
порада: Готуючи домашнє завдання, включай отримані знання в систему
раніше отриманих знань. Кожна
подія – результат довгої низки подій. У цій події проявляються закономірності,
які діяли протягом даного періоду, та загальний закон історії.
Вчись складати план
1. Уважно прочитати назву теми
плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему
плану.
2. З’ясувати зміст матеріалу в
цілому.
3. Визначити характер викладу
матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з’ясувати зміст матеріалу в
цілому.
4. Залежно від виду плану обрати
один з визначених шляхів:
- якщо
план простий, розділити текст на
завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно,
конкретно сформулювати їх і записати;
- якщо план
розгорнутий,
порівняти головні думки між собою і
записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює
головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.
5. Склавши план первірити, чи
розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину
історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки.
Вчись доводити свою думку!
Доведення,
доказ –
визначення істинності твердження шляхом встановлення його необхідного зв’язку з
іншими твердженнями, прийнятими за істинні. Доведення полягає у висуванні тези
(положення, що доводиться), всіх інших можливих гіпотез і віднайденні аргументів
– істинних тверджень, що впливають на ймовірність гіпотез. Доведення завершено,
якщо жодна гіпотеза, крім тези, неможлива.
Доведення
відбувається за такою схемою:
1. Пригадування послідовності
доведень і аргументів, міркування, висновки.
2. Визначення висновків, що
будуть проводитись.
3. Визначення джерел, якими
будуть користуватись для аргументації власних висновків.
4. Виділення суттєвих фактів, що
підтверджують висновки, та їх систематизація, логічна побудова свого доведення
і пов’язування із висновками.
5. З’ясування, чи всі аргументи
вичерпані.
Як виконувати домашню роботу?
Домашня навчальна робота – форма організації
навчання, самостійна поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань.
Вона включає вивчення навчального матеріалу, який пояснюється на уроці,
самостійне вивчення навчального матеріалу, проведення дослідної роботи,
виготовлення наочних посібників, написання творчих робіт тощо.
1. Спочатку продумай всю роботу.
2. Приготуй все необхідне і
прибери зайве, прийми зручне положення.
3. Якщо матеріал великий за
обсягом, поділи його на частини, знайди головне в кожній з них, зроби подумки
обробку матеріалу відомими тобі способами; працюй за планом не поспішаючи.
4. Роби перерву для перепочинку.
5. Наприкінці роботи перевір, чи
все зроблено правильно.
6. Необхідні умови виконання
домашньої роботи: визначити робоче місце, наявність підручників, свіже повітря
і тиша, добре освітлення.
Порада щодо аналізу історичних документів
Робота з
документом – один з видів діяльності вчителя й
учнів у процесі навчання історії. Дослідження історичних джерел може
відбуватися різними шляхами, які, відповідно, вимагають використання різних
видів лабораторно-практичних (дослідницьких) робіт.
Під час аналізу
джерела знайдіть відповідь на запитання:
1. Хто? Хто зробив чи написав це?
Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?
2. Що? Про що воно нам розповідає?
Про що воно нам не розповідає?
3. Коли? Коли це було написано? Який
історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на
автора?
4. Де? Де ці події мали місце або
чого вони стосуються?
5. Чому? Чому це було зроблено чи
написано? Чи існувала якась конкретна причина? Чи можна розкрити цю причину
шляхом читання між рядків:
1) визначення, на яку аудиторію
розрахована робота;
2) аналізу мови та стилю, які
були використані у роботі?
6. Як? Яким чином воно було
побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними
джерелами?
Порада як правильно аналізувати історичний текст
(І варіант):
1. Що це за документ, вид
документа:
1) запис у щоденнику;
2) лист (приватний чи
офіційний);
3) спогади;
4) публічне звернення чи заклик;
5) політичний документ (звіт,
протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);
6) дипломатичне послання, акт,
нота; уривок з історичного дослідження?
2. Хто є автором/авторами
документа (приватна особа, офіційна, анонім)?
3. Яка політична, національна,
етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення
до подій?
4. Чи є в документі інформація,
яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності
автора до згадуваних подій?
5. Чи був автор очевидцем того,
що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?
6. Чи є в документі які-небудь
факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому
адресований текст?
7. Коли з’явилося джерело? Чи
був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька
днів, тижнів, місяців чи навіть років по тому?
8. Автор просто повідомляє про
ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить
також погляди, висновки і рекомендації?
9. Чи намагається автор дати
об’єктивний та осмислений опис того, що сталося?
10.
Чи є в документі
які-небуть твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження
автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?
11.
Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ
достовірним джерелом інформації?